Штрихкоди: види і типи

Штрихкод являє собою графічне зображення у вигляді чорних і білих смуг, що чергуються, із зашифрованою цифровою і текстовою інформацією. Наноситься на поверхню продукту для його маркування, ідентифікації під час складського обліку, продажу. Існують різні види штрихкодів. Вони відрізняються за малюнком і кількістю даних, що містяться в шифрі. Нанесення такого зображення необхідне в рамках законодавства.

Штрихкодуванням займаються в торговельній галузі, на виробництві, у складській логістиці. Відповідні малюнки присутні на упаковках усіх виробів, що продаються в супермаркетах, магазинах. Шляхом сканування за допомогою спеціального обладнання співробітники складу, продавці, товарознавці отримують всю необхідну інформацію про виріб.

Які є різновиди

Виробник товару будь-якої категорії, який бажає продавати його, зобов'язаний маркувати поверхню продукту й упаковку згідно з вимогами законодавства. В іншому разі реалізація заборонена. Формувати і друкувати умовні знаки з кожним роком стає дедалі складніше, оскільки постійно з'являються нові стандарти і вимоги.

Виділяють дві великі групи для класифікації штрихкодів. Вони бувають одновимірними і двовимірними. Перші називають ще лінійними. Ці два типи різні за місткістю зашифрованих відомостей, зовнішнім виглядом, способами прочитання, шифрування. Тому одно- і двомірні варіанти не можна назвати універсальними, кожен має своє призначення, особливості застосування. Обладнання, необхідне для їх сканування, теж відрізняється.

Лінійні (одновимірні) штрихкоди

Такий умовний знак виглядає як горизонтальний ряд вертикально розташованих ліній з пробілами між ними. Читають їх, просуваючись тільки зліва направо, виключно по горизонталі. В одновимірному коді присутні не більше 20-30 символів. Зазвичай у них зашифровано артикул виробу або його серійний номер.

Процес шифрування у лінійних варіантів досить простий, але з його допомогою легко ідентифікувати продукцію будь-якого типу навіть у великій торговій точці на кшталт супермаркету, гіпермаркету. Стандарти лінійних штрихкодів - UPC/EAN-128, EAN-13, Code39, UPC-A та інші. Найчастіше використовуються перші два.

Лінійні одновимірні штрихкоди зчитуються як автоматично, за допомогою спеціального обладнання, так і вручну. Останнє здійснюється шляхом введення в програму цифр або букв, зазначених під малюнком. У відповідь з'явиться необхідна інформація про товар.

Найчастіше при створенні одновимірного малюнка використовують стандарт EAN - він міжнародний і застосовується для кодування в усіх країнах світу. Його структура включає від 8 до 13 знаків. Перші два говорять про країну походження продукту, наступні чотири - це код виробника. П'ять цифр, розміщені далі, розкривають основні відомості про товар, і останні дві - це контрольні знаки, що зчитуються сканером.

За допомогою деяких кодів, теж зроблених за стандартом EAN, здійснюється маркування. До цього типу належить, наприклад, ISBN. Являє собою цифрове значення, що друкується на книгах, призначених для продажу. Воно завжди починається з 978. Для газет, журналів, інших періодичних будівель використовують ISSN, його перші три цифри - завжди 977. На упаковки ліків і медикаментів наносять двійкові коди, що складаються з послідовності одиниць і нуликів.

Двовимірні штрихкоди

Якщо одновимірні читаються тільки по горизонталі, то ці можна сканувати також і у вертикальному напрямку. Такий умовний знак виглядає як поєднання клітинок, точок, ліній. Вони можуть розміщуватися і під прямим кутом. У малюнку завжди добре помітні пікселі.

Розглянемо, які є види штрихкодів двомірного типу. До цієї категорії відносять матричні та багаторівневі зображення. Перші зберігають зашифровані відомості в клітинках квадратної і прямокутної форми. Одні мають білий, інші - чорний колір. У багаторівневих поєднується кілька лінійних кодів.

Двовимірні коди підходять для зберігання великого обсягу інформації, у кожному з них вміщується до 4 тис. знаків. З їхньою допомогою шифрують товари з великим набором характеристик. Це оптимальний варіант для ідентифікації та складського обліку продукту, опис якого займає кілька сторінок.

Які є типи кодів 2D

Вони діляться на безліч різновидів. Розглянемо найбільш часто використовувані:

• DataMatrix - матричний чорно-білий код, комбінація точок. Зручний завдяки системі виправлення помилок. Якщо окремі ділянки малюнка будуть пошкоджені, можна відновити близько 30% інформації з них;
• QR-код. Його легко відрізнити від інших різновидів. Головні розпізнавальні знаки - квадратики. Праворуч розташовано два, ліворуч - три. З його допомогою легко отримувати відомості на свій девайс з іншого. Зчитується за допомогою спеціальної програми;
• Aztec. Зовні нагадує мішень, оскільки його головним елементом є квадрат, розташований по центру. Складається з чорних і білих точок. У разі пошкодження відновлює великий обсяг інформації, до 95%. Вважається найнадійнішим серед аналогів.

Інші популярні типи - Microsoft Tag, PDF417, MaxiCode.

Як наносяться

Усі окремі частини штрихкоду мають бути чіткими та легко читабельними. На папір їх наносять за допомогою термодруку або термотрансферного друку. Обидві технології мають свої особливості, переваги та недоліки.

Що таке термодрук

Цей спосіб передбачає використання паперу як витратного матеріалу. Він має спеціальне покриття, що змінює колір під час нагрівання. Принтери, що працюють за такою технологією, мають компактні розміри і відрізняються максимальною простотою в обслуговуванні. Таке обладнання завдяки практичності та простоті використовується дуже часто. Але є в нього і недоліки.

Символи, надруковані на термопапері, з часом втрачають чіткість. Вони бояться вологи і вигорають на сонці. Тому до такого способу вдаються там, де використовуються ваги з вбудованими принтерами. Він оптимально підходить для ідентифікації продукту касиром під час його продажу.

Термотрансферний друк

Передбачає точкове перенесення розплавленого чорнила на носій. Необхідні два витратні матеріали - це папір і ріббон, тобто стрічка, оброблена пігментом. Оскільки обидва матеріали витрачаються в однакових обсягах, термотрансферна технологія більш затратна. Але знаки, надруковані таким способом, довго зберігають свою насиченість і чіткість.

Символи, нанесені за допомогою термотрансферної технології, стійкі до вологи та інших негативних факторів. Тому такий спосіб оптимальний для складів. На принтерах, що працюють за цим принципом, роблять штрих-коди для товарів, які зберігаються і використовуються нечасто.

Деякі сучасні виробники пропонують принтери, що працюють як на термо-, так і на термотрансферний друк. Це універсальне обладнання, особливо зручне для автоматизації процесів обліку та торгівлі. Його легко інтегрувати у виробничі лінії та налаштовувати під конкретні умови для ефективної, швидкої роботи.

Які є зчитувальні сканери

Щоб розшифрувати інформацію, розміщену в штрихкоді, необхідний спеціальний сканер. Він перетворює зображення на літери або цифри, а потім передає їх на POS-систему, касовий апарат або інше обладнання, що використовується під час обліку та продажу. Такі зчитувачі діляться на кілька різновидів:

• світлодіодні. Призначені для лінійних штрихкодів. Сканують шляхом підсвічування світлодіодом, вимагають прямого, щільного контакту з малюнком. Підходять для невеликих обсягів інформації, часто застосовуються для документів;
• лазерні. Бувають ручними і промисловими, розрізняються за відстанню зчитування даних. Розпізнають тільки одновимірні, добре читаються і чіткі штрих-коди. Механізм розгортки лазера рухливий, тому таке обладнання є крихким і чутливим;
• імідж-сканери. Зчитують інформацію за допомогою фотокамери. Розпізнають код шляхом фотографування і відправки знімка в базу. Підходять для зображень будь-якого типу, зокрема нечітких і погано надрукованих. Розпізнають коди на банківських картах, етикетках, екранах смартфонів.

У складських приміщеннях, на виробництві застосовується більш точне і надійне обладнання. Для таких потреб закуповуються промислові сканери, призначені для застосування в складних умовах.