Глобальні стандарти у сфері сталого розвитку змінюють підхід брендів до паковання. За останнє століття паковання еволюціонувало від простого засобу захисту товару до багатогранного активу, що виконує одночасно кілька функцій:
Особливого значення набувають європейські Packaging and Packaging Waste Regulation (PPWR) та національні системи розширеної відповідальності виробника (EPR). Ці механізми роблять питання можливості переробки, складу матеріалів та подальшої утилізації частиною процесу проєктування паковання.
EPR передбачає, що за переробку та утилізацію відповідають власники брендів. У цій статті ми розглянемо, як виробники можуть допомогти власникам підлаштовуватися під вимоги, що постійно змінюються.
Зокрема, йдеться про регламенти EPR, PPWR з урахуванням змін дизайну. Одночасно дізнаємось, як виробники допоможуть забезпечити стійкіші циклічні рішення для паковання.
Нині понад 70 країн світу запровадили системи розширеної відповідальності виробників (EPR) за паковання. Відповідно до її вимог власники торгових марок або імпортери зобов'язані фінансувати місцеву переробку та утилізацію пакувальних матеріалів і тари за рахунок спеціального збору.
Під дію EPR можуть підпадати різні елементи пакувальної конструкції:
Сфери застосування та винятки EPR розрізняються, як і вимоги до управління відходами та переробки. Деякі вимоги містять зобов'язання зменшити кількість паковання та підвищити його придатність для використання як вторинної сировини.
У будь-якому разі всі бренди повинні:
Деякі системи EPR також вимагають використання чіткіших стандартизованих символів переробки. Це не тільки дозволить споживачам правильно утилізувати паковання, але також зменшить забруднення у сфері вторсировини та забезпечить придатність матеріалів для повторного використання.
Розмір платежів зазвичай пов'язаний з масою чи кількістю пакувальних одиниць, проте методика розрахунку залежить від конкретного регіону. У деяких країнах застосовується екологічна диференціація тарифів. Це сприяє чіткішому дизайну та вибору відповідних екоматеріалів для зменшення ваги.
У Великій Британії відходи паковання класифікують за системою світлофора RAM (за методологією оцінки придатності до переробки). Широко перероблювані матеріали обкладаються меншими зборами, а складніші — більшими.
Якість паковання може знизитися, якщо неправильно вибрати сировину або чорнило. У такому разі є ймовірність складнішої переробки матеріалу, що спричинить підвищення витрат.
Хоча планів зі стандартизації EPR у ЄС немає, місцеві органи влади працюють над приведенням своїх схем у відповідність до:
Бренди, виробники та органи стандартизації, як-от GS1, також прагнуть більшої узгодженості даних, звітності та дизайну паковання.
EPR — це не просто формальність для брендів. Ця система безпосередньо поєднує дизайн паковання і вибір матеріалів із витратами, ефективністю переробки та конкурентоспроможністю на ринку.
Власникам брендів потрібні партнери у сфері паковання, які допоможуть їм зорієнтуватися у складному середовищі EPR, надаючи дані, необхідні для підтвердження відповідності вимогам.
Якісна інформація стає вирішальним фактором. При цьому найкращими партнерами з паковання є ті, хто:
Необхідна інформація містить декларації про склад і вагу матеріалів, а також документи про відповідність використовуваних фарб та клеїв. Надані дані:
Виробники зможуть виконувати вимоги клієнтів щодо даних, забезпечивши собі доступ до документації від їхніх власних постачальників матеріалів і фарб. Потенційно ці дані можна об'єднати для оцінки відповідності паковання для подальшого обміну.
При цьому вимоги EPR стимулюють компанії переглядати дизайн паковання. Серед можливих напрямів:
Таким чином, пакувальний виробник може бути не просто постачальником готової продукції, а технологічним партнером бренду.
У тісній співпраці з компаніями, дизайнерами та постачальниками матеріалів виробники, які орієнтуються в регламентах EPR та PPWR, зможуть надавати регуляторні рекомендації.
Їхні знання у сфері технологій друку, фарб і носіїв допоможуть брендам створювати економічно ефективне паковання та етикетки, що відповідають вимогам законодавства. Одночасно можна досягти маркетингових цілей завдяки іміджевим забарвленням та чудовій якості друку.
Нормативні вимоги Регламенту ЄС щодо паковання та пакувальних відходів, а також щодо розширеної відповідальності виробників у сфері пакувальних матеріалів змінюються.
Найближчими роками планується впровадження нових ініціатив, таких як цифрові паспорти продукції. Для брендів важливо мати можливість швидко адаптувати дизайн паковання, щоб йти у ногу зі змінами законодавства.
Цифровий друк підходить для таких завдань, оскільки дозволяє економічно випускати короткі тиражі та підлаштовувати паковання під вимоги окремих регіонів.
Ще одна перевага цифрової технології друку пов'язана зі змінними даними. На пакованні можна розміщувати унікальні або серійні QR-коди на базі GS1. Вони можуть використовуватися для обміну даними про склад продукції, перероблюваність та її відповідність нормативним вимогам через програму або вебсайт.

Зміни у законодавстві перетворюють паковання на об'єкт регулювання, носій інформації та фактор, що впливає на витрати брендів. Ті, хто хоче залишатися лідерами ринку, шукатимуть виробників, здатних стати надійними партнерами у цей період змін та допомогти адаптувати паковання до майбутніх вимог.
Виробники, які знайомі з місцевими вимогами EPR, стежать за останніми розробками у сфері вторинної сировини. Вони можуть надати детальну документацію, тому готові допомагати клієнтам зберігати конкурентоспроможність на тлі майбутніх змін.