Коли глобальна екологічна політика взяла курс на сталий розвиток, виробникам паковання довелося переглянути свої стратегії. І суть не лише в тому, що за останнє століття паковання пройшло шлях від засобу для збереження товару до інструменту, який забезпечує комунікацію бренду та взаємодію з покупцями як на полицях магазинів, так і під час розпакування. Йдеться про те, що Регламент ЄС про паковання та відходи паковання (PPWR) виводить на перший план питання його використання та переробки. А локальні системи розширеної відповідальності виробника за паковання (EPR) поступово покладають на бренди зобов'язання щодо переробки та утилізації.
У цій статті розглянемо, як виробники паковання можуть допомогти брендам адаптуватися до змін у законодавстві, включаючи вимоги EPR та необхідність зміни дизайну відповідно до PPWR.

Уже понад 70 країн світу приєдналися до системи розширеної відповідальності виробника EPR. Вона зобов'язує власників брендів або імпортерів фінансувати місцеву переробку чи утилізацію паковання своєї продукції шляхом сплати спеціального екологічного збору.
Вимоги системи можуть розрізнятися у кожній із країн:
Розміри зборів EPR зазвичай розраховуються виходячи з ваги пакувальних відходів. Однак методики розрізняються залежно від регіону. У деяких країнах заохочується використання екологічніших матеріалів. Наприклад, у Великій Британії пакувальні відходи класифікуються за системою «світлофор» на основі методології оцінки придатності до переробки (RAM). Матеріали, які широко переробляються, обкладаються нижчими зборами. А відходи, які складно переробити, — вищими. Неправильний вибір фарби або сировини може знизити категорію паковання, яке загалом придатне для переробки, і підвищити витрати бренду.
Планів щодо уніфікації EPR у Європейському Союзі поки немає. Однак місцеві органи влади поступово прагнуть удосконалити свої системи відповідно до критеріїв перероблюваності PPWR та обмежень щодо вмісту небезпечних речовин. Паралельно бренди, виробники й організації зі стандартизації, такі як GS1, працюють над уніфікацією даних, звітності та підходів до дизайну паковання.
Отже, EPR — це не просто формальний обов'язок, який потрібно позначити у своєму чеклісті. Система безпосередньо пов'язує дизайн і вибір матеріалів із вартістю та можливістю переробки. Йдеться про конкурентоспроможність бренду на ринку.
Власникам брендів потрібні партнери, які допоможуть розібратися у складній системі вимог EPR та нададуть необхідні дані для підтвердження відповідності паковання встановленим нормам.
Доступна та структурована інформація стає конкурентною перевагою. Перевагу отримують виробники паковання, які можуть надати докладну документацію:
А також підтвердження, що виробники можуть працювати за галузевими стандартами та забезпечувати безперешкодний обмін інформацією з брендами.
Ці дані спрощують підготовку звітності EPR для брендів, допомагають надавати докази відповідності органам контролю і використовувати інформацію для внутрішнього аудиту в політиці сталого розвитку. У ЄС вони також допомагають брендам формувати декларації відповідно до вимог PPWR. Виробники паковання можуть заздалегідь подбати про документи від постачальників матеріалів і фарб. А краще — об'єднати цю інформацію у загальні звіти та передавати їх клієнтам.
Звітність — не єдина причина змін. Вимоги EPR та PPWR змушують багато брендів переглядати свої стратегії відповідно до принципів Design for Recyclability — «дизайн для переробки». Це може передбачати:
Для виробників паковання це можливість вийти за рамки традиційного постачальника та запропонувати клієнтам додаткову цінність.
За тісної роботи з брендами, дизайнерами та постачальниками матеріалів виробники, які добре розуміються на місцевих правилах EPR та вимогах PPWR, можуть давати клієнтам цінні консультації щодо дотримання норм. А їхній досвід у друку, фарбах і властивостях матеріалів допомагає брендам створювати паковання та етикетки, які відповідають усім вимогам і при цьому залишаються вигідними з погляду витрат. І все це без шкоди для маркетингу — фірмові кольори зберігаються, а якість друку залишається на високому рівні.
Вимоги EPR та PPWR продовжують зростати. У найближчі роки планується впровадження таких нових ініціатив, як цифрові паспорти продукції. Тому для брендів стає особливо важливо адаптувати дизайн паковання до змін нормативів.
Технології цифрового друку стають важливим інструментом для швидкого внесення змін до паковання та випуску оновленої продукції. Виробники, які мають у своєму арсеналі цифрові друкарські машини, можуть ефективно виконувати невеликі тиражі різних варіантів паковання. Наприклад, з регіональним маркуванням або спеціальними символами переробки. Можливість цифрового друку додавати змінні дані матиме ключове значення під час впровадження паспортів продукції. Для цього бренди можуть використовувати друковані, часто серіалізовані QR-коди на базі стандартів GS1 і через сайт або застосунок надавати інформацію про склад матеріалів, можливість переробки, відповідність нормативним вимогам.
Нові закони роблять паковання для брендів одночасно і регульованим товаром, і джерелом даних, і статтею витрат. Компанії, які хочуть зберігати конкурентоспроможність і випереджати зміни, ретельно обиратимуть постачальників паковання. Перевага надаватиметься тим, хто зможе супроводжувати бренди в період трансформації та допомагати адаптувати рішення до вимог, що швидко змінюються.
Виробники паковання, які добре орієнтуються в локальних вимогах EPR, стежать за розвитком технологій матеріалів, що переробляються, та здатні надавати докладну технічну документацію, опиняться у найвигіднішому становищі. Саме вони зможуть ефективніше допомагати своїм клієнтам зберігати конкурентоспроможність в умовах подальшого посилення вимог на міжнародному ринку.